20

Петиція про перейменування Концертного залу імені М.І. Глінки на честь Михайла Вербицького

Текст електронної петиції

Шановна громадо Запоріжжя та всі небайдужі українці!

Ми, що нижче підписалися, закликаємо Вас підтримати історично важливу ініціативу щодо перейменування Концертного залу імені М.І. Глінки. У час, коли вся країна бореться за право на існування, а наші міста зазнають обстрілів від спадкоємців імперії, вкрай необхідно витіснити з публічного простору символи, що оспівували ворожу ідеологію.

Ми вимагаємо, щоб головна музична сцена нашого міста носила ім’я не апологета царизму Михайла Глінки, а видатного сина української землі, автора музики нашого державного гімну — Михайла Вербицького.

Чому ми обираємо Михайла Вербицького?

1.Символ Незламності та Національної Єдності

Михайло Вербицький (1815–1870) це не просто композитор, це один із духовних батьків української нації в музиці. Його мелодія "Ще не вмерла Україна" стала нашою молитвою, нашим бойовим кличем і символом нашої незламності.

Гімн як Код Нації: Щоразу, коли звучить наш гімн, ми відчуваємо потужний зв'язок поколінь і непорушну волю до свободи. Вербицький подарував нам мелодію, яка об’єднувала українців понад століття — від Галичини ХІХ століття, через проголошення УНР, до сучасної боротьби за незалежність.

Особистість Патріота: Вербицький був священником УГКЦ, композитором, диригентом і активним громадським діячем Галичини. Він відіграв ключову роль у становленні української професійної музичної культури, заклавши основи симфонічної та хорової музики. Він писав ораторії, церковні піснеспіви, музику до театральних вистав — все для утвердження української ідентичності в умовах імперського тиску.

2.Протиставлення Імперській Спадщині

Увіковічення імені Глінки в Запоріжжі, місті козацької слави, є болючою історичною помилкою, що має бути негайно виправлена.

Глінка та Царизм: Михайло Глінка прославився оперою "Життя за царя". Назва є красномовною. Ця музика була створена для прославляння та легітимізації тієї імперії, чиї спадкоємці сьогодні руйнують наші міста. Залишати його ім'я на фасаді філармонії — це мовчазна поступка колоніальному минулому.

Вербицький та Свобода: Натомість, Михайло Вербицький своїм життям і творчістю боровся за українську справу. Його ім'я у філармонії стане яскравим маркером нашої культурної та політичної незалежності. Це буде заява: Запоріжжя — це Україна, і ми шануємо своїх Героїв!

3. Культурна Деколонізація — Наш Обов'язок

Перейменування концертного залу на честь Михайла Вербицького — це не акт вандалізму чи "переписування історії", це стратегічний крок у побудові національної пам'яті. Ми маємо наповнити наш публічний простір іменами, які надихають нас на перемогу та відображають наші справжні цінності.

Символ нашої єдності: Концертний зал імені Вербицького стане центром, де буде звучати музика, освячена мелодією нашого гімну.

Закликаємо Вас!

Покажіть усьому світові та, насамперед, самим собі: Запоріжжя – це українське місто, яке шанує своїх національних Героїв! Кожен ваш підпис під цією петицією — це голос за українську ідентичність, за справедливість і за наше спільне майбутнє.

Підпишіть цю петицію! Зробімо наш культурний осередок гідним імені автора музики Свободи — Михайла Вербицького!

Петицію створили: Попенко Софія Олексіївна, Єніна Валерія Дмитрівна, Клиженко Дар'я Сергіївна